Ця виставка – немов подих поезії – вразила своєю вишуканістю, глибиною і філософічністю, органічним поєднанням народних  традицій з їх сучасним, модерним осмисленням. Так можна було б узагальнити чимало думок, висловлених  під час відкриття експозиції скульптурних творів  народного художника України, члена – кореспондента Академії мистецтв, доцента кафедри художніх виробів,кераміки і скульптури  інституту імені Михайла Бойчука Миколи БІЛИКА  в Академії мистецтв України. Цикл із 50 скульптур, об’єднаних назвою «Любов земна»,- це 50 одкровень знаного митця  про таємницю жінки і жіночності, про загадку земного і вічного,зрештою про Україну і про нас, сучасників. В любові жінки, жінки – матері  – кришталеві джерела нашої духовності, снаги до життя, до усього прекрасного. Легка пластика скульптур, поетична узагальненість образів спонукають до найглибших роздумів, викликають захоплення майстерністю Миколи Білика,якому для втілення цих  ідей підвладні мармур, дерево, метал.

«Обійми», «Поцілунки» , «Поцілунок», «Вагітні жінки», «Богині» -ось  промовисті назви деяких творів. Дивлячись на цей «Сад «нетанучих скульптур» (Ліна Костенко), мимоволі промовляєш: «Тут навшпиньки ходить любов».

Щоб скульптури  викликали глядача на сокровенну розмову, митець розробив спеціальні конструкції для їх експонування з нержавіючих труб,які вгорі немов ажурне мереживо , і м’яке,притлумлене освітлення.  Це створює справді незабутню,поетичну ауру, де кожен твір  виокремлений, має свою мелодію, а всі вони разом творять цілісну симфонію захоплення вічною загадкою жіночого начала життя.

На відкритті було людно, було багато колег Миколи Ільковича, відомих митців,зокрема і з рідного йому інституту імені Михайла Бойчука на чолі з в.о. ректора Оксаною Полтавець – Гуйдою. Було багато промов. Згадували нашу прабатьківщину з її Трипільською культурою, Олександра Архипенка, львівську модерну школу  і Еммануїла  Миська, Івана  Сегеру, а також київську з Валентином Знобою, Володимиром  Чепеликом, котрий тут був і мав промову. Щедра буковинська земля, звідки родом М. Білик, надихає його на сміливі  творчі експерименти , духовно збагачує.

Колеги одностайно підтримали рішення Академії мистецтв України, яка  представила цей цикл творів Миколи Білика на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. До слова, Микола Ількович успішно добрався до фіналу почесної відзнаки.

В особі Миколи Білика Україна має талановитого, яскравого,з неповторним обличчям художника, який плідно творить на рівні найвищих професіональних критеріїв, у руслі пошуків сучасного європейського мистецтва.