Академія активно готується до ювілейних урочистостей. Набувають нового вигляду її інтер’єри, навчальні майстерні, конгрес – хол, кафедри. Буде прикрашений керамічними творами і вхід  до головного корпусу навчального закладу, над  якими невтомно,напружено і натхненно працює патріарх кераміки,народний художник України,лауреат Шевченківської премії, професор Петро Печорний. Над красивими кованими дверима яскравітиме рельєфна керамічна композиція з п’яти пластів, на яких зображено витворених буйною уявою митця казкових птахів  і левів , увічнюватиме їх бароково розкішне дерево життя. Усе має свій глибокий смисл, своє символічне значення.

«Портал Петра  Печорного», так, жартуючи, кажуть колеги про цю творчу роботу знаного майстра. На таке непросте завдання, як правило, необхідний час. Та у Петра Петровича його немає. Ювілей на порозі, тому трудиться він з ранку до пізнього вечора вже ціле літо, без канікул. Створення композиції – складний, тонкий,багатофункціональний процес. Його умовно можна поділити на два етапи – творчий і технологічний. На першому етапі митець  втілював задум в ескізи, яких у нього на столі безліч. Потім їх переводив на картони, яких виявилося аж шість. Кінцевий варіант  птахів,левів і дерева життя на картонах затверджувала вчена рада академії. Незначні зауваження – і Петро Петрович знову в роботі. З  картонів знімалася калька, з неї на глиняний пласт переводилося зображення, а тоді робилося ліплення левів і птахів.  Картони лежать  поруч щодня. З них майстер творить  рельєф. Складність полягала ще й у тому, що треба було прив’язувати пласти до вже наявної архітектурної ситуації, тобто до кованих  дверей.

Звісно,вкластися у визначені строки Петро Петрович сам не міг, тому попросив допомоги. Ми застали у майстерні  ще одного викладача, талановитого кераміста Леоніда Нагірняка,він поглиблював на творах, що висихали, якісь штрихи.

Робота справді складна,- сказав Леонід,- коли глина висохне, потрібно зробити два випали у печі. Для цього будемо розрізати пласти на частини. Дуже хвилюємося. А Петро Петрович –надзвичайно вимогливий – кожний штрих, кожну деталь перевіряє,доводить до досконалості. Та  й начальний процес  ніхто не відміняв.

Справді, за столами сиділо три студентки, ліпили, Леонід щось підказував.

Нема можливості, бідкається Петро Петрович, зробити випал пробників у малому розмірі. Левів і птахів покриємо  глазур‘ю – теж відповідальний процес – і ще раз випалимо. Монтаж робитимемо на місці, розрізані по формі рисунка  частини кріпитимемо цементом. Щоб сіли так, як  ніби тут були.

Хоч творче завдання складне, але митець розуміє наскільки воно почесне, тому не шкодує сил і часу.

Портал прикрашатиме вхід до альма матері, як і саму будівлю академії, духовно підноситиме студентів , викладачів і гостей. І це –  назавжди.

А в 35 – й майстерні кафедри «Художнього текстилю,вишивки та моделювання костюма» відбувається  процес вишивки нового штандарту академії, куди входять герб і назва навчального закладу. Теж унікальна рукотворна робота. Адже штандарт  буде невід’ємною складовою всіх урочистих подій академії. Попередній, каже старший викладач кафедри Олена Феоклістова, під керівництвом якої проводиться робота, дуже красиво зробили наші попередники – Ельвіна Талащенко з тодішніми студентами-  – справжній твір мистецтва. Та зі зміною статусу закладу ректорат доручив нам виготовити новий. Кафедра доручила це почесне завдання двом нашим талановитим студенткам 6 курсу – Крістіні Сивенко та Мар’яні Шмундяк. Вони вчаться в одній групі, я керую їх дипломними проектами. Розумієте, тут необхідне повне творче взаєморозуміння і  спільність думок і дій. У Мар’яни і Крістіни це є.

Тут теж дуже важливу роль відіграє підготовчий період: де, як, в якому місці, якого кольору повинні бути шрифт і герб щодо всієї композиції,  поля тканини. Наприклад, лише кольори ниток відповідно до оригіналу герба  добирали довго. Купили чимало котушок тих ниток, зробили десять проб, доки влучили, як мовиться, в яблучко. Один червоний колір мав

п‘ять  відтінків, мороки багато.

Дівчата стараються, навіть додому беруть тканину, щоб працювати,бо усвідомили значущість роботи, хочуть побачити кінцевий результат, реакцію викладачів, студентів. Адже це для рідної академії, надовго.

Крістіна нахилилася над тканиною, вишиває герб, і перші його елементи, як на мене,точно відповідають оригіналу, не крикливого, притлумленого кольору.

– Мабуть, очі втомлюються, рука з голкою і ниткою,- запитую дівчину. – Якраз ні, а от  ноги, шия –  так. Складно перевести зображення герба на тканину. Розміри,колір, форма декоративних елементів… Та ми з Мар’яною, переконана, впораємося. Бо ось, показала на палець. І наперсток Олени Василівни допомагає.

До слова,гарна новина – Мар’яні  Шмундяк  розпорядженням Петра Порошенка призначена президентська стипендія на 2019 рік.

Тож вітаємо Мар’яну і зичимо дівчатам успішно завершити почесне доручення!