Їх розкрив у своїй лекції заслужений художник України, лауреат премії імені І. Гаспринського, відомий майстер ужиткового мистецтва, дизайнер і мистецтвознавець з Криму Чурлу  Мамут.  Лекція так і називалася  «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього», яка відбулася в актовій залі інституту.

Ця лекція була своєрідним продовженням – діалогом недавно прочитаної лекції завідувача кафедри графічного дизайну,кандидата історичних наук Олександра Босого «Таємниці української  символіки: орнаменти, знаки, герби», яка теж викликала підвищену зацікавленість . До слова, Олександр Босий добре знає свого творчого побратима Чурлу Мамута, відвідував його майстерню в Перевальному в Криму.

Кримськотатарський митець використовував фото і відеоматеріали, привіз яскраві мистецькі вироби своїх учнів, що допомагало краще і глибше вникнути у таємничі глибини  його національної культури. Ось, так би мовити, змістовна складова захоплюючої розмови: «Етнокультурна семантика кримськотатарського орнаменту, етногенез та культура; кримськотатарське традиційне мистецтво: його носії,знаки,смисли; знаки – обереги; поєднання знаків. Створення орнаментальних фраз та речень. Складні орнаментальні структури; прийоми дематеріалізації, використання знакової системи у сучасній практиці; основні символи кримськотатарського орнаменту».

Чарлу Мамут зазначив, що починав практично з нуля. Після початку повернення у часи горбачовської перебудови кримських татар з депортації, з Узбекистану й Уралу, в 1988 – 1989 роках,  він з усіх гострих проблем, усвідомив два важливих моменти – носіїв кримськотатарської культури серед повернутих не було, з великими труднощами і майже випадково знайшов лише одну майстриню ужиткового національного мистецтва; практично ніхто не знав своїх духовних, культурних коренів, свого народного мистецтва і це було для нього як національного художника,як  сина свого народу гірким усвідомленням. Сталінщина,комуністична радянська ідеологія безжально виполола все, що живило чи могло живити національний дух і пам’ять.

Відродити втрачене, духовну скарбницю народного прикладного мистецтва – стало для нього патріотичним обов’язком і метою життя.

Він почав шукати історичні джерела – в архівах і музеях  Москви, Санкт- Петербурга, Києва. В 1996 році виступив ініціатором відродження килимарського ткацтва. А в 2005 році розпочав роботу над проектом  «Кримськотатарський стиль».  Спочатку шукав охочих до навчання, до оволодіння технікою ткацтва,вишивки.  З,приміром, 20 жінок, які приходили в майстерню , залишалася одна – дві. Та він не опускав рук. І нині в приватну школу приходить до 200 людей і за немалі кошти вчаться основам народного мистецтва. За 30 років наполегливої праці  випустив багато народних майстринь,які успішно творять сучасне національне прикладне мистецтво в різних техніках і напрямках.

Чарлу Мамут на конкретних прикладах розповів про роботу його майстерні, яка, до речі, має замкнений цикл навчання і практики. Тобто,по його завершенні учень представляє готовий витвір, він здатний  самостійно творити і навчати інших. З цих ручаїв і почалося відродження кримськотатарського ужиткового мистецтва.

Розроблена ним програма оволодіння секретами майстерності  дуже структуролізована, логічна,спрямована на глибоке пізнання учнями базових кодів, знаків і орнаментів національної культури і практичного їх використання в мистецьких творах. Народження людини, весілля,смерть – навколо цих екзистенціальних буттєвих сутностей кримськотатарського народу і побудована просвітницько – навчальна програма.

Він висловив глибоку вдячність  знаному викладачеві нашого інституту, а в ті роки голові Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимиру Прядці за всебічну і своєчасну братерську допомогу в усіх його починаннях, без якої були б немислимі нинішні досягнення . І,взагалі, в ході лекції часто називалися прізвища українських дослідників, художників, які надихали і допомагали йому в нелегкій   діяльності.

І ще важливо, без жодної державної копійки, тільки на синівській відданості до мистецтва свого народу,на завзятті , наполегливості, підприємницькій винахідливості  Чарлу Мамуту вдалося реалізувати цей великомасштабний національний проект, який нині має й успішну комерційну складову. Мистецькі твори  майстрів прикрашають  державні і громадські приміщення, ресторани, кафе, квартири,банки,навчальні заклади тощо. На черзі – створення приватного музею кримськотатарського декоративно – прикладного мистецтва.