Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука створено в грудні 1999 року на базі Київського художньо-промислового технікуму. Проте “молодим” інститут не можна вважати, оскільки в його основі закладено давні традиції українського національного мистецтва. Свій родовід інститут починає з рисувальної школи Миколи Мурашка, Київського художнього училища (1900 – 1920) та Київського училища прикладного мистецтва (1938 – 1957), що стали першою фаховою школою для таких світочів українського малярства, як Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Іван Їжакевич, Фотій Красицький, Казимир Малевич,  згодом Олександр Архипенко й  Іван Кавалерідзе, Анатоль Петрицький й Олександра Екстер і художники- бойчукісти Іван Падалка та Василь Седляр.

До заснування та розвитку навчального закладу причетні перший лауреат премії Катерини Білокур М. Тимченко, народний художник України М. Примаченко, І. Скицюк, І. Гончар, Т. Пата, М. Муха, П. Глущенко, Н. Вовк, П. Власенко, О. Кулик та багато інших.

У стінах інституту стверджується самобутня українська мистецька школа декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, що є основою сучасної української культури.

Свій багатий творчий досвід передають студентам народний художник України, академік Національної академії архітектури України Людмила Жоголь, академік Академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Володимир Прядка, народний художник України, лауреат літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького, заслужений діяч мистецтв України, професор Петро Печорний, народні художники України, професори Сергій Нечипоренко, Микола Попов, Микола Стратілат; заслужені художники України Наталя Литовченко, Сергій Одайник, Оксана Полтавець-Гуйда, Микола Білик, Юлій Скаканді, Валерій Федічєв, заслужені діячі мистецтв України, професори Ніна Велігоцька, Олена Владимирова, Валентин Сергеєв, Леонід Сотник, Василь Чебаник. До речі, протягом двох років на базі інституту проводиться унікальний фестиваль "Рутенія", який охоплює мистецтво каліграфії Сходу, Азії, латинського Заходу, України та Росії.

Твори вихованців та викладачів зберігають музеї  Німеччини, Австралії, США, Канади, Італії, Польщі, Росії, Румунії, Угорщини, Японії,  Сирії, Чехії та інших країн. Викладачі та випускники навчального закладу є авторами численних творів мистецтва, їхні композиції прикрашають інтер’єри  палацу «Україна», Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, залізничного вокзалу Києва, станцій метро «Золоті  ворота»,  «Мінська», станції метро «Хрещатик» (керамічні панно), Київського музею медицини (триптих «Голодомор»).  Серед викладачів інституту є  ті, хто брав участь у відродженні київських святинь: Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору  Києво-Печерської лаври, пам’ятника княгині Ользі, Ярославу Мудрому; автори пам’ятників Владиславу Городецькому, Леоніду Бикову, паркових скульптур.

ГІМН

Муз. Г. Татарченка

Сл. С. Галябарди

 

Гімн «МИ - БОЙЧУКІВЦІ»

І

Із глини, на папері й полотні,

У камені, із дерева й металу,

Дива майстри створили не земні,

Які їм вічним пам'ятником стали.

 

Ці імена сьогодні знає світ

Від їх творінь ясніють наші очі

Тому і ми, із молодечих літ-

Красу життя освітлювати хочем.

 

Пр.: Ми - бойчуківці, нація дерзань!

Ми творимо мистецтво і дизайн.

Наші серця талантами зігріті.

Ми бойчуківці - нація дерзань! / 2р.

 

II

Спасибі долі, що вчимося тут.

В нас дух панує творчий і робітний,

І за плечима крила вже ростуть,

Ми бойчуківці - горді і амбітні

 

На нас чекають храми і міста,

Які ми будемо творити.

Отож дерзай, щоб світ прекрасним став

Щоб Україна стала краща в світі.

Герб інституту