Персональну виставку живописних робіт члена Національної спілки художників України, педагога Тараса Бойченка було відкрито 16 вересня 2021 року. У зв’язку зі сказаним хочу розповісти про людину, яка у перші миті нашого з ним знайомства викликала здивування, а вже нині – то й поготів.
Пригадую, як ми познайомились із скромним спокійним юнаком, який мріяв навчитися мистецтву художнього різьблення. На початковому етапі мені припали до душі цікаві композиції, які створював Тарас. Творча особистість Тараса Бойченка позбавлена загадковості. Вже з перших днів нашого знайомства він полюбив працювати з деревом. Натхненний хист різьбяра припав мені до душі. Часом я дивувався, як із заготовки різцем руками юнака видовбується усе зайве. Поглядаючи на вправні руки майбутнього майстра, бачив, як він шукав свій мистецький стиль. Освоїв техніки різьби, знає інструменти – різці, технології з правлення і заточування інструменту. Щоб інструмент справно і довго вам служив, за ним потрібно правильно доглядати. І цього швидко навчився Тарас. На дотик сприймає можливості груші, клена, верби, берези, липи, осики. Такого багатства для тих, хто полюбив різбярство, годі і шукати. Скульптурна пластика, що відрізняється лаконічною досконалістю і художнім оздобленням, швидко стала його одним з улюблених ним занять різьбярством. Не мучити дерево, а різати вправно можуть одиниці, – повторюю своїм учням. І добре, що серед таких опинився Тарас Бойченко.
Приємною несподіванкою для мене стало запрошення на його виставку живопису, де переважають полотна великих форматів, різноманітні за композицією, живописним рішенням картини. Авторське розуміння живопису вразило не лише мене, а і більшість відвідувачів експозиції. Помітив: в основі пейзажів Т. Бойченка чимало потаєного, як і у навколишній природі. В його творчості відкривається калейдоскоп невідомого. Роздивляючись картини Тараса, не полишало незрівняне почуття: неначе мандруєш нашою Батьківщиною. І добре стає на душі глядача. Тож бажаю молодому мистцеві подальших творчих здобутків, створення цікавих живописних образів, кольорових полотен, виявляючи добротну школу живопису.
Користуючись нагодою, бажаю сьогоднішнім студентам нашої Академії надихатися творчістю Тараса Бойченка та його молодих колег, щедро ділитися власними мистецькими талантами. А для цього варто працювати над розмаїттям тем, образів, колористичним вирішенням. Діліться своїми художніми здобутками у стінах рідної Академії та за її межами.
Іван ГУПІК,
Член Національної спілки художників України
