Концепція діяльності кафедри образотворчого мистецтва та реставрації передбачає реалізацію програми збереження, дослідження і розвитку національної культурної і духовної спадщини, осмислення ідентичності й унікальності українського мистецтва, вивчення його художньо-символічної мови як підґрунтя до подальшого розвитку сучасного мистецького процесу. Одним із головних завдань кафедри є відродження і вивчення мистецької спадщини видатного українського художника-монументаліста Михайла Бойчука, який в основу педагогічної діяльності закладав принцип синтезу світового мистецтва з культурним надбанням попередніх історичних епох, на українському ґрунті відроджував візантійське мистецтво, орієнтуючись на українську народну культуру, зокрема народну ікону і картину.
Викладання на кафедрі базується на методичних засадах, упроваджених на початку XX століття патроном Академії Михайлом Бойчуком. Для вдосконалення навчального процесу та фахової підготовки художників-монументалістів, іконописців та реставраторів педагогічні принципи кафедри охоплюють три методики: образотворчу, реконструктивну та синтетичну. Образотворчий метод ґрунтується на академічному підході до вивчення натури і є початковою базою – першою сходинкою становлення митця. В основі реконструктивного методу – вивчення натури крізь призму різних культур. Він полягає в розвитку аналітичного мислення під час роботи з натурою або творчими композиціями. Для цього студентам пропонується копіювати (прорисовувати) оригінальні та типові зразки декоративного й монументального мистецтва, аналізуючи найхарактерніші стилістичні та художньо-образні особливості різних культурних епох. Найвищий щабель, на якому розкривається творчий потенціал молодого художника, формується його власний стиль і манера виконання, забезпечує синтетичний метод викладання. Для досягнення позитивного результату особлива увага приділяється розвитку композиційного мислення.
Важливим принципом викладання на кафедрі є становлення універсального художника, який здатний працювати у різноманітних художніх техніках і технологіях мистецтва, вивчаючи, зокрема, властивості сучасних матеріалів. Здобувачі кафедри знайомляться з давніми техніками фрески, воскового живопису (енкаустики), мозаїки, вітража, гарячої емалі, поліхромної пластики, художньої кераміки, витинанки, петриківського розпису, альфрейного живопису, живопису по шовку (холодної і гарячої технології батика), живопису епохи українського бароко тощо. Крім освоєння класичних технологій студенти вивчають базові принципи роботи із сучасними технологіями (акрил, KEIM, вітраж Тіффані, монументальні емалі тощо). Оволодіння практичними навичками роботи з матеріалом значно розширює творчий і технічний потенціал здобувачів та дає змогу у майбутньому працювати у багатьох галузях образотворчого мистецтва.
Отже, викладання на кафедрі засновується на таких принципах:
- вивченні національної культурно-духовної спадщини;
- розвиткові композиційного та аналітичного мислення;
- універсалізмі, який передбачає оволодіння різноманітними техніками і технологіями монументального і сакрального мистецтва, живопису.
Випускники кафедри працюють за фахом як художники-монументалісти (настінні розписи інтер’єрів та екстер’єрів громадських і культових споруд у таких техніках: фреска, сграфіто, енкаустика, олійний та акриловий живопис; оздоблення інтер’єрів та екстер’єрів у таких техніках: вітраж, мозаїка, кераміка, текстиль тощо; сучасні мистецькі практики у міському середовищі, зокрема стрітарт, мурал тощо), живописці (станковий і монументальний живопис), іконописці (церковний живопис, іконопис; поліхромія храмів), реставратори.
Уже з першого курсу студенти беруть участь у спільних творчих проєктах, конкурсах, виставках і конференціях, а також долучаються разом із викладачами до створення монументальних розписів. Це сприяє їхній швидкій інтеграції та професійному становленню в мистецькому середовищі. На кафедрі працюють досвідчені, знані в Україні митці-педагоги.
