10 березня 2023 року у Національному музеї Тараса Шевченка відбулася презентація книжки «Шевченківська енциклопедія. Образотворча спадщина», підготовленої спільно з Видавництвом Ліра-К. У виданні подано статті, в яких наведено основну інформацію про майже всі відомі, в тому числі й незнайдені, твори живопису і графіки Шевченка, провідні жанри його образотворчої спадщини, її визначальні художні особливості. В оформленні використано матеріали з фондів Національного музею Тараса Шевченка. Загальна редакція – Олександр Боронь, наукове редагування – Марина Юр.
Значення постаті Тараса Шевченка для України, її історії, культури, ідентичності в світовому контексті дискутується з часу активної творчої діяльності митця. Незаперечною та сенсотворною є його поетична та прозова спадщина, але такою ж вагомою є і художня творчість, яка демонструє шевченковий талант, культуру мислення, світогляд, цілеспрямованість, шлях у набутті майстерності. В прагненні осягнути таїнства рисунку і живопису, Шевченко вивчав високі зразки світової художньої спадщини, торував цей шлях в досить складних життєвих обставинах, не полишаючи найменшої можливості робити начерки, ескізи, цілісні композиції і довершені твори. Його орієнтиром була класична школа учителя Карла Брюллова, разом з тим власне бажання вийти на більш широкий контекст, в якому національна культура поставала б в розмаїтому жанровому вираженні.
В підготовленій майже за два десятиліття шеститомній Шевченківській енциклопедії (2012-2015) подано майже всі збережені мистецькі твори Тараса Шевченка, здійснено їх опис, що включав наявне чи уточнене датування творів, місце їх виконання, зберігання, історію побутування, а також здійснено концептуальний та художньо-стилістичний аналіз, без ангажованості, але із з точки зору сучасної наукової методології та сучасних світоглядних реалій. Оцінка мистецької творчості Тараса Шевченка не є завершеною. Зважаючи на те, що до вивчення шевченкової мистецької спадщини долучалися визначні художники і мистецтвознавці, зокрема Леонід Владич, Василь Касіян, Дмитро Степовик, Володимир Овсійчук та багато інших, а також співробітники Національного музею Тараса Шевченка, Музею Тараса Шевченка в Каневі, кімнати-музею Тараса Шевченка в Палаці мистецтв Львова та інших освітніх та культурних інституцій, сьогодні дослідження творчості Шевченка продовжується, а пренезтоване видання стане підґрунтям до цієї праці.
До слова запрошені: директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, голова редакційної колегії «Шевченківської енциклопедії», академік НАН України Микола Жулинський, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка доктор філологічних наук Олександр Боронь, проректор з наукової і міжнародної діяльності Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтв і дизайну ім. М. Бойчука доктор мистецтвознавства Марина Юр, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею Тараса Шевченка кандидат мистецтвознавства Тетяна Чуйко, директор ТОВ «Видавництво Ліра-К» Віталій Зарицький.