26 ТРАВНЯ 2023 р. у Виставковому залі Національної спілки художників України відбувся КРУГЛИЙ СТІЛ за підсумками ювілейної виставки, присвяченої 85-літтю Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Робота Круглого столу розпочалася з вітального слова Олени ОСАДЧОЇ, ректорки Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, доцента, кандидата мистецтвознавства, яка привітала учасників і побажала їм плідної наукової дискусії. Модератор Круглого столу Марина Юр, проректор з наукової та міжнародної діяльності академії, доктор мистецтвознавства, у своєму виступі акцентувала увагу на історичному контексті та сучасній стратегії розвитку Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

У дискусії взяли участь:

Зоя ЧЕГУСОВА, науковий співробітник відділу образотворчого і декоративного мистецтва Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України ім. М.Т. Рильського. кандидат мистецтвознавства, Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка, яка відзначила, що рішення керівництва Академії влаштувати ювілейну виставку саме в виставкових залах Національної спілки художників України є важливим, щоб показати феноменальну мистецьку панораму, її нескінченність, невичерпність матеріалів і технік декоративного мистецтва. Дана виставка – це свято для Києва, вона стверджує, що саме ця мистецька царина декоративно-прикладного мистецтва, яке сьогодні дійсно набуває вкрай важливого значення, повертає українців до справжніх національних культурних і художній цінностей, до свого коріння. Бойчуківці сьогодні, а точніше ви є необойчуківці, у своїх роботах яскраво доносите наші національні знаки, символи, ідентичність, що є дуже важливо, оскільки це є спосіб доносити до широкого загалу нашу національну ідею.

Василь АНДРІЯШКО, доцент кафедри арт-текстилю, вишивки, костюму, кандидат мистецтвознавства, підкреслив, що на тлі здобутків Академії, можна окреслити і проблеми, що стосуються вступників, які не вибирають для себе мистецтво текстилю, вишивки, відтак не має набору на цю спеціальність, що змушує змінювати програми, адаптувати їх до запиту ринку. В цьому контексті пропонувати нові техніки і технології, зокрема у цифровому мистецтві.

Аспірант Данило МАРУС розкрив особливості застосування в освітньому процесу такого інструментарію як штучний інтелект, аргументувавши розширення такої практики в різних видах мистецтва, зокрема ілюстрації, плакаті, дизайні тощо.

Володимир ХИЖИНСЬКИЙ, завідувач кафедри художньої кераміки, дерева, скульптури, металу, кандидат мистецтвознавства, відзначив, що цифрове мистецтво є одним із засобів у сучасних художніх практиках, зокрема у кераміці, художньому дереві, скульптурі, металі, Воно допомагає  при моделюванні форм творів чи арт-об’єктів, збагачує їх художнє вирішення.

Ірина БЕКЕТОВА, завідувач відділу кераміки Національного музею українського народного декоративного мистецтва наголосила, що Академія презентувала широкі можливості реалізації творчих ідей у різних видах декоративно-прикладного мистецтва на ювілейній виставці, але водночас відзначила, що сучасні художники повинні опановувати нові технології, зокрема застосовувати і інструменти штучного інтелекту, але все ж музей, як інституція, орієнтована на збереження традицій, зафіксованих у виробах, які створюють і випускники Академії. Адже виріб – продукт думок актора, його відчуттів, які проходять крізь серце, а далі втілюється руками. Цей емоційний імпульс і власне світорозуміння художник закодовує у творі, що не може робити штучний інтелект.

Олександр ЛЄЖНЄВ, доцент кафедри графічного дизайну, кандидат мистецтвознавства, доповнив висловлену думку щодо залучення до освітнього та творчого процесу штучного інтелекту, пропонуючи подумати над втратою студентами власне процесу «думання», що може привезти до зниження їх творчого потенціалу.

Мирослав МЕЛЬНИК, професор кафедри арт-текстилю, вишивки, костюму, кандидат мистецтвознавства, відзначив, що світ змінюється і певні галузі втрачаються, нам важливо сформувати такий напрямок, щоб підтримувати інтерес до того, що є, до традицій. Водночас нам потрібно рухатися, щоб комерціалізувати ці галузі, або знайти той фокус як це може бути вигідно нам і тим, хто буде в нас навчатися. Потрібно приділити увагу і брендуванню, щоб просувати український продукт у світі.

Олена МАЙДАНЕЦЬ-БАРГИЛЕВИЧ, професор кафедри арт-текстилю, вишивки, костюму, кандидат мистецтвознавства, зазначила, що всі кафедри дуже ретельно підійшли до відбору робіт на виставку, всі викладачі працюють зі студентами, щоб вивести їх творчі і дипломні роботи на високий рівень. В цьому контексті можна відзначити О. Феоклістову, Г. Забашту, В. Андріяшка та інших викладачів, які направляють студентів і відшуковують варіанти для реалізації їх сучасних ідей. Підкреслила, що кожна робота, яка представлена на виставці – це унікальна річ.

Гончар КАТЕРИНА, завідувач кафедри мистецтвознавства і мистецької освіти, кандидат мистецтвознавства, підтримала висловлені думки, щодо важливості подальшого розвитку академії, а також розширення співпраці з інституціями освітнього, мистецького та інших спрямувань як на всеукраїнському так і міжнародному рівні.

Олена МАРЧЕНКО, викладач кафедри рисунку, аспірант КДАДПМД ім. М. Бойчука, вказала на необхідність змін через синергію та співпрацю обох факультетів, як результат спільне та комплексне виконання дипломних робіт, які будуть вирішувати нагальні питання як в сучасному дизайні, так і презентації традицій і новацій у декоративно-прикладному мистецтві. Запропонувала створити віртуальний тур по виставці, яку зможуть подивитися ті, хто не міг прийти безпосередньо.

Присутніми на круглому столі були Ольга СОСІК, завідувач аспірантурою КДАДПМД ім. М. Бойчука, кандидат мистецтвознавства, Наталія ДЯЧЕНКО-ЗАБАШТА, викладач кафедри арт-текстилю, вишивки, костюму.

Підсумком Круглого столу стали пропозиції учасників щодо вдосконалення механізмів в освітньому процесі, розробки та презентації бренду Академії, створення нових компютерних класів для забезпечення різних задач у процесі навчання, комерціалізація і популяризація українського культурного продукту із залученням творчості визначних митців України.