Проєкт «БойчукFest» – це мультижанровий культурно-мистецький захід, спрямований на відновлення духу бойчукізму, самобутньої школи українського монументального мистецтва, яка була заснована в першій третині XX століття видатним художником-монументалістом, представником Розстріляного відродження Михайлом Бойчуком. Уся його творчість присвячена формуванню національного за духом українського стилю та утвердження основ ідентичності українського мистецтва, водночас для нього важив пошук новітніх форм вираження та загалом авангардні рухи. Як відомо, 1937 року за громадянську позицію, любов до України та української культури і мистецтва Михайла Бойчука фізично було знищено радянською владою. Тоталітарна система розправилася також із колом його однодумців, крім того, було знищено велику кількість робіт школи бойчуківців. Це свідчить про те, що українська культура становила неабияку загрозу для радянської окупаційної тоталітарної системи. Нині ми усвідомлюємо, що культура і мистецтво є запорукою національної безпеки.

Проведення другого проєкту «БойчукFest» у такий складний для України час є надзвичайно важливою подією, що дає змогу закласти справжні смисли щодо повоєнної відбудови країни з урахуванням засад синкретичного національного стилю.

Головним завданням фестивалю стало переосмислення засад українського монументалізму початку XX століття, пов’язаного з ідентичністю українського мистецтва. Далі цей вектор розвитку монументалізму підхопили художники-шістдесятники. Тому власне на другому «БойчукFest» ми присвятили велику увагу художникам-шістдесятникам.

На урочисте відкриття «БойчукFest» завітали поважні гості. З привітальним словом виступили ректор КДАДПМД імені Михайла Бойчука Олена Анатоліївна Осадча, перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Ростислав Володимирович Карандєєв, голова Національної спілки художників України Костянтин Володимирович Чернявський, начальник мистецького відділу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Діана Василівна Маринич.

У рамках фестивалю була представлена виставка «Творення», присвячена доробку художників-шістдесятників династії Литовченків. У монументальних творах Івана (1921–1996), Марії (1927–2014) та Наталії Литовченків простежуються вірність принципам бойчукізму. На виставці було експоновано гобелени, а також ескізи до монументальних творів Івана Литовченка з фондів дочки художника, доцента кафедри монументального і станкового живопису КДАДПМД імені Михайла Бойчука Наталії Литовченко. Деякі з ескізів становлять цінність з огляду на те, що не були реалізовані через їхнє відхилення художньою радою за радянських часів із міркувань, що ці твори суперечили радянській ідеології та мали виразно національний характер.

У межах фестивалю відбулася прем’єра вистави «Алла Горська: вітражі долі» від театру «Шарж». Великою честю для нас стало те, що на виставу завітала онука Алли Горської Олена Зарецька. У виставі важливо було показати незламний дух Алли Горської, яка не боялася бути собою і на практиці доводила свій професіоналізм. Через активну життєву позицію та громадянську позицію Алла Горська, як і Михайло Бойчук, була фізично страчена радянською владою.

На кафедрі рисунка ми відкрили виставку «Рисунки учнів Алли Горської». Один із її учнів, народний художник України, професор кафедри рисунка Володимир Михайлович Прядка на відкритті цієї виставки поділився спогадами про Аллу Горську як педагога, розповів про її методичні принципи навчання. Як відомо, Володимир Прядка є автором пам’ятника Аллі Горській, встановленого на Берковецькому кладовищі в 1999 році.

Володимир Прядка також презентував виставку «Картони до монументального живопису Михайлівського Золотоверхого собору та Успенського собору Києво-Печерської лаври», які він виконував разом зі своєю дружиною Оленою Владимировою. Для наших студентів така виставка є візуалізацією шляху до реалізації монументальних розписів, певним чином висвітлення творчої «кухні».

Окрім вистави, було проведено лекції на тему постаті Алли Горської та кола її однодумців. Одну з лекцій «Людина високого духу – Алла Горська» було присвячено життєвому шляху Алли Горської, зокрема йшлося про сфабриковане розслідування її трагічної загибелі, розсекречені архівні матеріали в її справі. Лекцію прочитала заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька. Сенсаційною стала лекція «Невідомі фрески Михайла Бойчука в селі Словіта на Львівщині» доцента кафедри мистецтвознавства та мистецької освіти Олександра Георгійовича Босого.

Відвідувачі фестивалю змогли долучитися до майстеркласів зі створення мозаїки за мотивом втрачених мозаїчних панно Алли Горської «Дерево життя» і «Боривітер», які були знищені окупантами в Маріуполі. Його провів викладач кафедри монументального і станкового живопису Олександр Богомаз. Також відвідувачі мали змогу зробити вітраж у техніці Тіффані під його ж кураторством. Окремий майстерклас був присвячений гончарству. Він тривав два дні поспіль під кураторством майстра виробничого навчання кафедри художньої кераміки, дерева, скульптури і металу Ігоря Карука. Відвідувачі долучилися до майстеркласу зі створення ікони на склі під керівництвом іконописця Меланії Самойленко. Надзвичайно цікавий майстерклас «Виготовлення весільних голубів із тіста» відбувся під кураторством дослідниці традиційного українського хліба, вченого секретаря КДАДПМД імені Михайла Бойчука Людмили Костенко. Майстерклас «Київський розпис» під кураторством майстрині петриківського і київського розписів Світлани Сигиди завжди збирає багато охочих. І цього разу їх було чимало. Цікавий майстерклас відбувся з бісероплетіння «Брошка квітка з київським орнаментом» під кураторством члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, голови ГО «Спілка митців «Одолень» Оксани Парфус.

Крім того, було проведено Міжнародний конкурс-виставку на кращий керамічний пласт на тему «Майбутнє України» під кураторством проректора з наукової і міжнародної діяльності Володимира Вікторовича Хижинського. Унікальність конкурсу-виставки полягала в тому, що керамічний пласт не обмежує роботу художника виключно з поверхнею, а має практично необмежений арсенал художніх засобів: рельєф, фактури, текстури, ритування, розпис тощо.

У межах «БойчукFest» також було проведено виставку-конкурс артбуків та книжкової ілюстрації «INTER INTRO BOOK PRINT».

Дві виставки ми відкрили на локаціях партнерів – у Національному музеї декоративного мистецтва України та в Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини. Виставка «Пульс української емалі» в Національному музеї декоративного мистецтва України представила творчі роботи старшого викладача кафедри монументального живопису, учениці Олександра Бородая (1946–2019) Тетяни Ільїної і студентів КДАДПМД імені Михайла Бойчука, виконані в техніці гарячої емалі. В експозиції були також презентовані емальєрні твори Олександра Бородая і Володимира Федька (1940–2006) з фондів Національного музею декоративного мистецтва України. Унікальність цієї виставки полягає в тому, що зазвичай складна техніка емалі застосовується в ювелірному мистецтві. Проте лише один ЗВО мистецького спрямування – КДАДПМД імені Михайла Бойчука, зокрема кафедра монументального живопису, розвиває напрям архітектурної монументальної емалі.

Іншу виставку «Українська майоліка: традиція і творчість» було представлено в Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини. В експозиції поєдналися твори кераміки з меморіальної колекції Павла Тичини (в колекції є керамічні твори бойчуківців, які навчалися в Межигірському художньо-керамічному технікумі) і твори сучасних митців, зокрема викладачів та студентів Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, які продовжують традиції бойчуківців.

Важливою стала виставка сучасного мистецтва із залученням студентів і викладачів КДАДПМД імені Михайла Бойчука під назвою «Стан невагомості» під кураторством викладача кафедри монументального і станкового живопису Мирослава Станіславовича Вайди. Долучився до фестивалю і композитор, директор Міжнародного фестивалю сучасної музики «КОНТРАСТИ» і Міжнародних майстеркласів нової музики «COURSE», комерційний директор з питань розвитку сучасної музики Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика Богдан Сегін. Він продемонстрував у зруйнованій актовій залі академії аудіоінсталяцію і прочитав лекцію «Досвід співтворення аудіовізуальних проєктів та музичних перформансів».

Цікава виставка «Полювання на Актеона» та незвична експозиція творчих робіт, виконаних у техніці мозаїки, була представлена викладачем кафедри монументального і станкового живопису Андрієм Миколайовичем Дудченком.

Окремо потрібно зазначити, що відбулися кінопокази режисера, викладача кафедри монументального і станкового живопису Олександра Ступака. Було показано експериментальні стрічки «В шумі зливи», «По той бік Сонця», «Квіт древа».

Урочисте закриття фестивалю ознаменувалося концертом музичного гурту «222».

Мета, цілі, завдання, результати й індикатори реалізації проєкту

Основна мета проєкту – переосмислення українського монументалізму крізь призму школи бойчуківців і художників-шістдесятників, актуалізація та популяризація постаті видатного українського художника-монументаліста Михайла Бойчука та його унікальної мистецької школи, яка відігравала виняткову роль у становленні й розвитку національного художнього процесу України першої третини XX століття, стала знаковим явищем у світових авангардних процесах. Продовження справи Михайла Бойчука, яка полягає у формуванні ідентичності українського мистецтва, єдиного національного за духом стилю, який зміг би глибоко увійти в повсякденний побут людини на всіх можливих рівнях. Переосмислення українського монументалізму першої третини XX століття для втілення принципів монументалізму у відбудові міст України з урахуванням семантичних кодів національної культурно-духовної спадщини. Привернення уваги сучасників до забутих імен митців, представників школи бойчукізму, популяризація їхніх творів, що репрезентують авангардні пошуки та водночас українське автентичне мистецтво.

Школа Михайла Бойчука формувалася в надзвичайно складну, сповнену протиріч епоху перших десятиліть XX століття, у перехідний для України історичний період, на хвилі національного піднесення, у час, коли пріоритетними були запити на ідеї національного самоствердження та самовизначення нації. Важливо, що концепція школи збігалася із запитами суспільства, а програма школи була прямо пов’язана з політично-історичними та культурними процесами в Україні початку XX століття, спричиненими кількома революціями, зокрема антиімперською, національно-визвольною (антиколоніальною) та соціалістичною.

Ідейну концепцію школи Михайла Бойчука було спрямовано на окреслення перспектив національно-культурного розвитку, на визначення та формування ідентичності українського мистецтва, його основних засад і принципів. Паростки бойчуківського древа були спиляні радянською окупаційною тоталітарною системою, яка фізично знищила духовного лідера школи і художників-однодумців, що належали до найближчого кола Михайла Бойчука. Незважаючи на трагічну долю Михайла Бойчука, радянській людиноненависницькій системі не вдалося знищити справу, яку він започаткував. Покликання Михайла Бойчука втілюється та розвивається в діяльності його послідовників.