У Національному музеї декоративного мистецтва України триває виставка «Пульс української сучасної емалі». На ній представлено творчі роботи, виконані в техніці гарячої емалі, з фондів Національного музею декоративного мистецтва України і твори викладачів та студентів Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Виставка – про нинішній етап на шляху традиції, значущість особистості Майстра, натхнення і наполегливість у формуванні й підтримці «напряму», важливість тяглості ремесла; про незламність українців, любов до рідної землі, планети загалом; про глибоке зацікавлення культурою як кодом нації і людства; про Дух і Матерію, про Художника-творця, який їх об’єднує у рукотворній Красі.

Історія мистецтва емалі на металі довга, складна, захоплива, а в Україні й доволі драматична. Корені цього блискучого ремесла сягають часів Стародавнього Єгипту; воно набуває ключової технологічної певності в Крито-Мікенській культурі, розквітає в Давній Греції; у Візантії стає досконалим; поширюється торговельними і релігійними траєкторіями до далеких кутків світу; сяє в елліно-скіфських артефактах Північного Причорномор’я, славиться в Давній Русі; розвивається і занепадає, змінюється естетично і технічно і, попри все, залишається собою та дивовижним чином віддзеркалює у свої «біографії» віхи історії, соціокультурні й економічні метаморфози, що відбувалися в різних країнах.

Іноді саме існування явища художньої емалі в певній місцевості залежало від однієї чи кількох осіб – чи то від китайського імператора, чи від українського митця-ентузіаста. Із сучасною українською емаллю асоціюється ім’я насамперед заслуженого художника України Олександра Бородая (1946-2019), «батька» неформальної школи емальєрів. Він фактично відродив цю майже зниклу на наших теренах технологію саме в станковій формі, трансформувавши її до монументальних масштабів в архітектурі.

З «Майстерні Бородая» кількома хвилями вийшла ціла плеяда емальєрів, нині в її атмосфері продовжують знайомитися з донедавна рідкісною технікою студенти кафедри монументального і станкового живопису КДАДПМД ім. М. Бойчука – уже під керівництвом свого педагога, колишньої учениці Майстра Тетяни Ільїної.

Наскрізною методологічною лінією в навчанні наших студентів залишається та, що сформована поколінням потужних, різнобічно обдарованих митців-монументалістів, які в тому числі відновили художню емаль, – Олександра Бородая і Володимира Федька (1940–2006) – першого завідувача кафедри тоді ще монументально-декоративного мистецтва в Інституті ім. М. Бойчука. Програма загалом вкладається в рамки художньо-педагогічної концепції школи: традиції, творчість, інновації. Вивчення українського і світового мистецтва та авторська інтерпретація в матеріалі від малих до великих форм, від зооморфних мотивів – до композицій із людьми та абстракцій. Результатом послідовного навчання протягом останніх років стали унікальні для України дипломні роботи в техніці емалі – монументальні декоративні композиції бакалаврів і магістрів. На жаль, більшість цих робіт досі залишається під завалами в конгрес-холі академії після ракетної атаки росії 25 березня 2024 року…

Молоді пагони мистецтва емалі живуть – про це свідчить нинішня виставка, де представлені курсові і творчі роботи студентів.

Автори, чиї твори представлені на виставці:

  • Олександр Бородай,
  • Володимир Федько,
  • Тетяна Ільїна,
  • Ростислав Завгородній,
  • Станіслав Ковальов,
  • Анастасія Бердник,
  • Катерина Дорогутіна,
  • Альона Герак,
  • Роман Жуленко,
  • Амалія Комиз,
  • Олена Компанієць,
  • Марта Кузьменко,
  • Анна Мельникова,
  • Анна Павлюк,
  • Руслана Поступаленко,
  • Катерина Савчук,
  • Ювеналій Сав’юк,
  • Вікторія Хайнацька,
  • Анна Щекало,
  • Яна Пупова.

Виставка триватиме до 29 вересня за адресою: вул. Лаврська, 9.

Запрошуємо!

 

Тетяна Ільїна,
емальєр, голова ГО «Музей-майстерня Бородая»,
старший викладач кафедри монументального
і станкового живопису КДАДПМД ім. М .Бойчука

 

Дипломи, які виконані в техніці гарячої емалі, і які досі залишаються під завалами