У Національному музеї декоративного мистецтва України триває виставка «Пульс української сучасної емалі». На ній представлено творчі роботи, виконані в техніці гарячої емалі, з фондів Національного музею декоративного мистецтва України і твори викладачів та студентів Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
Виставка – про нинішній етап на шляху традиції, значущість особистості Майстра, натхнення і наполегливість у формуванні й підтримці «напряму», важливість тяглості ремесла; про незламність українців, любов до рідної землі, планети загалом; про глибоке зацікавлення культурою як кодом нації і людства; про Дух і Матерію, про Художника-творця, який їх об’єднує у рукотворній Красі.
Історія мистецтва емалі на металі довга, складна, захоплива, а в Україні й доволі драматична. Корені цього блискучого ремесла сягають часів Стародавнього Єгипту; воно набуває ключової технологічної певності в Крито-Мікенській культурі, розквітає в Давній Греції; у Візантії стає досконалим; поширюється торговельними і релігійними траєкторіями до далеких кутків світу; сяє в елліно-скіфських артефактах Північного Причорномор’я, славиться в Давній Русі; розвивається і занепадає, змінюється естетично і технічно і, попри все, залишається собою та дивовижним чином віддзеркалює у свої «біографії» віхи історії, соціокультурні й економічні метаморфози, що відбувалися в різних країнах.
Іноді саме існування явища художньої емалі в певній місцевості залежало від однієї чи кількох осіб – чи то від китайського імператора, чи від українського митця-ентузіаста. Із сучасною українською емаллю асоціюється ім’я насамперед заслуженого художника України Олександра Бородая (1946-2019), «батька» неформальної школи емальєрів. Він фактично відродив цю майже зниклу на наших теренах технологію саме в станковій формі, трансформувавши її до монументальних масштабів в архітектурі.
З «Майстерні Бородая» кількома хвилями вийшла ціла плеяда емальєрів, нині в її атмосфері продовжують знайомитися з донедавна рідкісною технікою студенти кафедри монументального і станкового живопису КДАДПМД ім. М. Бойчука – уже під керівництвом свого педагога, колишньої учениці Майстра Тетяни Ільїної.
Наскрізною методологічною лінією в навчанні наших студентів залишається та, що сформована поколінням потужних, різнобічно обдарованих митців-монументалістів, які в тому числі відновили художню емаль, – Олександра Бородая і Володимира Федька (1940–2006) – першого завідувача кафедри тоді ще монументально-декоративного мистецтва в Інституті ім. М. Бойчука. Програма загалом вкладається в рамки художньо-педагогічної концепції школи: традиції, творчість, інновації. Вивчення українського і світового мистецтва та авторська інтерпретація в матеріалі від малих до великих форм, від зооморфних мотивів – до композицій із людьми та абстракцій. Результатом послідовного навчання протягом останніх років стали унікальні для України дипломні роботи в техніці емалі – монументальні декоративні композиції бакалаврів і магістрів. На жаль, більшість цих робіт досі залишається під завалами в конгрес-холі академії після ракетної атаки росії 25 березня 2024 року…
Молоді пагони мистецтва емалі живуть – про це свідчить нинішня виставка, де представлені курсові і творчі роботи студентів.
Автори, чиї твори представлені на виставці:
- Олександр Бородай,
- Володимир Федько,
- Тетяна Ільїна,
- Ростислав Завгородній,
- Станіслав Ковальов,
- Анастасія Бердник,
- Катерина Дорогутіна,
- Альона Герак,
- Роман Жуленко,
- Амалія Комиз,
- Олена Компанієць,
- Марта Кузьменко,
- Анна Мельникова,
- Анна Павлюк,
- Руслана Поступаленко,
- Катерина Савчук,
- Ювеналій Сав’юк,
- Вікторія Хайнацька,
- Анна Щекало,
- Яна Пупова.
Виставка триватиме до 29 вересня за адресою: вул. Лаврська, 9.
Запрошуємо!
Тетяна Ільїна,
емальєр, голова ГО «Музей-майстерня Бородая»,
старший викладач кафедри монументального
і станкового живопису КДАДПМД ім. М .Бойчука
Дипломи, які виконані в техніці гарячої емалі, і які досі залишаються під завалами
