8 квітня 1938 року – день заснування нашого закладу мистецької освіти, нині – Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
Постановою “РНК УСРР” від 08 квітня 1938 року № 471 експериментальні майстерні народної творчості при Українському управлінні в справах мистецтв при “Раді народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки” було реорганізовано в школу майстрів народної творчості для підготовки інструкторів керамічної, ткацько-гобеленної, декоративно-розписної та вишивальної промисловості. Майстерні було підпорядковано безпосередньо “Управлінню у справах мистецтв” при “РНК УСРР”.
Символічно, що історія Академії розпочалася через рік після розстрілу патрона закладу – видатного митця, художника світового рівня, новатора українського мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століття Михайла Бойчука. Починаючи з 1929 року радянська влада розгорнула проти Михайла Бойчука і його учнів широкомасштабну ідеологічну кампанію. Художників звинуватили у формалізмі та націоналізмі (останнє вважалось чи не найбільшим політичним злом). Із 1930-х років бойчуківців цькували в колективах, у пресі, звільняли з роботи.
За матеріалами розслідувань Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили” восени 1936 року Михайла Бойчука та його найближчих учнів – Івана Падалку, Василя Седляра, Івана Липківського – заарештували як членів націонал-фашистської терористичної організації, нібито причетної до терористичних актів проти партійних і урядових діячів СРСР.
13 липня 1937 року Михайла Бойчука, Івана Падалку, Василя Седляра, Івана Липківського на закритому засіданні “Військової колегії Верховного суду СРСР” засудили до вищої міри покарання (за ст. 54-8 і 54-11 КК УРСР), і того ж дня розстріляли.
Фізично знищивши Михайла Бойчука та найближче коло його учнів, система “ліквідувала” потужну мистецьку школу, яка формувала основи ідентичності українського мистецтва.
Проте незважаючи на фатальність подій 1937 року, мистецтво бойчуківців не змогли знищити. Воно продовжує розвиток у творах послідовників, викладачів і студентів Академії, названої на честь великого художника-монументаліста Михайла Бойчука.
