Творчість Євгена Гули охоплює значний проміжок часу, перетинає межі двох століть та відображає контекст українського мистецтва: доби підпільної та доби незалежної України.

Для раннього періоду безперечною є реалістична домінанта, яка не обмежує себе об’єктом чи його безпосередньою формою, а радше створює оригінальні закони живописної побудови, у яких відчутно простежуються: сильна експресія, монументальна чіткість образів, барвиста палітра обраних кольорів, синкретична образність. Саме останній аспект у подальшому стане провідним у наступних мистецьких спрямуваннях автора.

Гарним прикладом цьому є твори біблійного циклу. Їхня образність віддзеркалює і актуальні сучасні світові реалії, і демонструє цікавий екуменічний підхід до сприйняття авраамічних релігій. Окремим мистецьким дослідженням, у цьому контексті, є  абстрактні твори. Вони виникають у творчості автора ще у ранній періоди, маючи більш концептуальний характер з елементами колажу, і пізніше реалізуються вже у більш м'якшій живописній манері. Для неї характерним є плавна стилізація форм, холодні тони та окремі сюрреалістичні вкраплення фігуративних елементів. Одночасно розробляється і тематика національного характеру. Це великі монументальні твори, які втілюють архаїчну семіотику, як, наприклад, солярні символи, вводячи їх у синкретичний контекст історії сучасної України з її хронологією. Цим творам характерна експресивна манера виконання, яка підсилюється досконалими шрифтовими композиціями та, власне, монументальною природою творів.

Загалом мистецький доробок Євгена Гули є яскравим прикладом емоційної рефлексії на категоріальні зміни в Україні кінця ХХ – початку ХХІ століття: пошуки духовних витоків, своєрідний екуменічний погляд на християнство, синкретизм культури, експресія живоносної виразності, яскраві та чисті кольори, і домінуючий акцент текстової частини. Це уможливлює визначити суттєвий авторський внесок в українське сучасне мистецтво.

Кількість та назви всеукраїнських і персональних виставок, публікації

З 1980 р. – учасник всеукраїнських, міжнародних художніх виставок.

Персональні виставки:

• Київ – 1988, 1991, 1993, 2000, 2001, 2003, 2006, 2010, 2013, 2015, 2024, 2025 рр.
• Біла Церква – 1994 р.
• Вілінсафен, Євері /Німеччина/ – 1998 р.
• Мюнхен /Німеччина/ – 2000 рр.
• Кошалін/Польща/ – 1999, 2002, 2005 рр.
• Слупськ /Польща/ – 2002, 2005, 2007, 2009, 2011, 2013 рр.
• Твори зберігаються у державних та приватних колекціях України, Польщі, Німеччини, Франції, США, Китаю.

 

Публікації:

• «Художники України», творчо-біографічний альбом-довідник (1 випуск, 2001 р., 4 випуск, 2006 р., 5 випуск, 2008 р.),
• «Альбом картин художників України», Хейлундзянське художнє в-во, Китай, 2001,
• Журнали «Образотворче мистецтво» (1998, №1), «Українська культура» (1993, №5, 6), «Україна (1993, №6), «Сільські обрії» (1991, №3),
• навчальний посібник по курсу «Пластична анатомія» (КНУТД, 2007),
• навчальний посібник по курсу «Основи композиції» (КНУТД, 2012).,
• монографія «Пластична анатомія – основа рисунка (українською та англійською мовами, 335 с., 2013 р.)