Цьогоріч конференція проходила в особливих умовах. Через повітряні тривоги та відсутність електропостачання учасники зібралися в укритті Академії. Попри всі труднощі, наукові дискусії не припинялися, а зустріч стала ще одним свідченням стійкості української академічної спільноти.

Відкрила конференцію ректорка Академії Олена Осадча, яка у вітальному слові наголосила на тяглості мистецьких традицій, значенні школи Михайла Бойчука для розвитку українського мистецтва та важливості збереження й переосмислення її спадщини сучасними поколіннями митців і дослідників. Модератором пленарного засідання виступив Володимир Хижинський, проректор з наукової та міжнародної діяльності Академії.

У центрі наукових дискусій опинилися український авангард, маловідомі сторінки історії бойчукізму та збереження мистецької спадщини. Професор Новоболгарського університету Борис Сергінов говорив про незламність авангардного мистецтва. Мистецтвознавиця Зоя Чегусова представила результати свого дослідження життєвого і творчого шляху бойчукіста Сергія Колоса, яке відкрило раніше невідомі факти його біографії та мистецької діяльності. Водночас Людмила Соколюк висвітлила діяльність представників бойчуківської школи в часи Голодоморів.

Особливу зацікавленість викликала доповідь Вячеслава Корнієнка, представника Національного заповідника «Софія Київська», який розкрив маловідомі аспекти співпраці Михайла Бойчука із Софійською комісією ВУАН та презентував новий видавничий проєкт заповідника.

До осмислення духовних і педагогічних засад бойчукізму звернулися отець Петро Жук, який розглянув традицію іконопису як основу формування сучасного художника, та Володимир Прядка, який висвітлив педагогічні принципи школи Михайла Бойчука. Мистецтвознавиця Стефанія Андрусяк зосередила увагу на збереженні бойчуківських традицій в умовах радянського ідеологічного тиску.

Науковий діалог продовжився під час роботи тематичних секцій, де з доповідями виступили аспіранти, здобувачі освіти та науково-педагогічні працівники Академії Бойчука й інших закладів вищої освіти з різних міст України та з-за кордону.

Проведення конференції в укритті Академії вкотре засвідчило, що українська наука продовжує розвиватися навіть в умовах війни, зберігаючи інтелектуальну тяглість, утверджуючи національну культурну ідентичність та відкриваючи нові перспективи для майбутніх досліджень.