Наприкінці 80-х років, остаточно відійшовши від реалістичного чи то ілюзорного живопису, мистець створив власний, лише йому притаманний, стиль, який дозволив втілювати будь-які творчі наміри. Серед доробку художника є портрети, картини на історичну та побутову тему, а також фантасмагорії, народжені творчою уявою художника, його нестримною пристрастю до образних метаморфоз.
Копайгорено Василь Валентинович упродовж 1984-1990 рр. – заступник голови Правління художнього фонду Київської організації Національної спілки художників України.
Два скликання працював на посаді заступника голови Київської організації Національної Спілки художників України (з1993-1996 рр.). Один із фундаторів та голова мистецького об’єднання «Світовид».
На початку 90-х років Василь Копайгоренко розпочинає роботу над творами, які пізніше об’єднає в серію під назвою «Русалії». До неї ввійдуть такі картини, як «Мавка» (1993), «Пристрасть» (1994), «Русалії. Вечір» (1994), «Лісова пісня» (1995), «Джерело» (1995), «Русалії» (1995 та 1997) та інші. Для Василя Копайгоренка – Русалії не лише весняне свято, пов’язане з поминанням померлих, про що можна довідатися, зазирнувши до тлумачного словника. Це ціла низка обрядів, які знайшли відображення в його картинах: танці, співи русальних пісень, завивання вінків, підперізування перевеслом з трави чи збіжжя. В цій серії нерідко зустрічається варіативність сюжетів, пейзажних та архітектурних мотивів, моделей, хоча й змінених, інтерпретованих, але які завжди легко впізнати.
Твори художника експонувалися на багатьох всеукраїнських та міжнародних виставках (Чехословаччина, Велика Британія Лондон, аукціон Крісті, 1990), (Німеччина, США, Перший міжнародний фестиваль науки і мистецтва (Патра, Греція, 2009), Канада (Торонто). Відбулося 16 персональних виставок художника (Національний музей Тараса Шевченка в Києві, Лаврська галерея, Роланд Бергерунд партнер(Дойч Банк), резиденція посла Фінляндії, Виставкова зала КОНСХУ, галерея КУМФ (Канада), Київський державний гуманітарний ліцей при Київському Національному університеті імені Т.Шевченка Національний музей Івана Гончара, галерея «Мистецька збірка», мерія Хоф ван Твенте (королівство Нвдерланди), галерея АВС арт, КДАДПМД ім. М. Бойчука, Центр української культури та мистецтва.
Художник бере участь в благодійних заходах. Твори зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві, фондах Міністерства культури України, музеї Івана Гончара, приватних колекціях України, Франції, Данії, США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Румунії, Узбекистану, Росії. Творчості художника присвячено телевізійні фільми та понад 30 публікацій у часописах, газетах, каталогах.
